Я собі наївно вважав, що питання церковного виховання в школах Івано-Франківська вже вирішено, його не буде і ніхто про це не буде згадувати. Принаймні ніхто з державних чиновників.
Помилявся.
Чому помилявся? Бо голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук вважає, що для зменшення випадків булінгу необхідно посилити християнське, церковне виховання дітей в школах і сім’ях.
Ось пряма цитата: “Щоб цих фактів не було, треба посилити християнське, церковне виховання дітей в школах і сім'ях".
Саме так сказала Світлана Онищук.
Ну, воно було б цілком зрозуміло, якби пані Онищук заявила це, як дружина священника (якою вона є). Цілком зрозуміло. Втім є одне величезне АЛЕ - Світлана Онищук є державною чиновницею. І не просто чиновницею, а цілою головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації та начальницею обласної військової адміністрації.
Що повинні робити чиновники такого рівня? Стояти на сторожі законів України. А який закон в Україні є основним. Правильно - Конституція України.
Відкриваємо Конституцію й читаємо статтю 35-ту.
"Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова".
Ну, все ж зрозуміло написано. То ж як розцінити висловлювання державної (!) чиновниці. Як замах на Конституцію?
Ну, в сім'ях то таке - хто як хоче, так регоче. Хтось в сім'ї може практикувати християнське виховання. Має право. Так само, як мають право на своє виховання мусульмани, буддисти, юдеї та представники всіх п'яти тисяч зафіксованих на Землі релігій. І навіть атеїсти.
Але школа - це інше. Бо з цих різноманітних сімей діти йдуть в школу. А їм тут бабах - отримуйте християнське виховання. А це теж свого роду булінг.