За авторством Залужного вийшла чергова стаття. Головна її ціль – делікатно відмежуватися від Зеленського, очевидно, в очікуванні потенційних виборів. Зі статті дізнаємося, як політична влада з 2019 року не готувалася до вторгнення Росії, що суспільство не дуже підтримує війну в нинішньому форматі, бо «мобілізація дає збої», і як Залужний в кінці 2023 року раптом усвідомив, що в нашого уряду відсутня політична стратегія та мета ведення війни. Звісно, доволі дивно, що Головком ЗСУ, тобто одна з найвпливовіших осіб держави, майже два роки відбивав російську агресію, так і не поцікавившись, чого політична влада хоче досягнути. Проте це вже інше питання.

Ну і головне – Залужний поділився думками щодо закінчення війни. Чимало українців з подивом дізнаються, що «війна не завжди завершується перемогою однієї сторони та поразкою іншої». І що ми «не можемо й відкидати варіант довгострокового (на роки) припинення війни, бо саме це надто поширений в історії воєн спосіб їх завершення. Разом з тим мир, навіть в очікуванні наступної війни, дає шанс на політичні зміни, на глибокі реформи, на повноцінне відновлення, економічне зростання, повернення громадян».

Натяк Залужного очевидний – цю війну потрібно закінчувати чим швидше тим краще, і переходити до виборів, реформ, вступу в НАТО та інших сакральних речей для українських політиків, які прагнуть прийти до влади.

Від себе скажу, що думка Залужного явно не спрямована на радикально-патріотичний сегмент суспільства, який, судячи з його реакцій на останні події, висловлює готовність безперервно воювати роками, аж до околиць Львова. Тобто ставку політтехнологи Залужного будуть робити на тих, хто від війни «втомився». До речі, ці люди не обов’язково зрадники, просто усвідомили, що війна в кіно та книжках – це зовсім не те, що в реальності. Залужний же теж від війни втомився, недарма списався і поїхав до спокійного Лондона.

В кінці зазначу, що ця стаття вийшла відразу після заяви Зеленського, що «настав час змінювати план оборони нашої держави». То ж, у Залужного вже є інші плани.

Роман Пономаренко